Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Чоловік дав мені крила

Дата публікації: 14.10.2012   Кількість переглядів: 20094

Терсенова - Заводовська Тетяна ГерасимівнаТерсенова - Заводовська Тетяна Герасимівна
Директор модельного агентства «Ювента».
Лауреат премій «Жінка третього тисячоліття», «Кмітливець року», «Тріумф».
Красива, сильна, розумна  і найважливіше – щаслива жінка. 

 

Мабуть, немає в Івано-Франківську жодної активної людини, яка б не чула про агентство «Ювента» і її директора. Місто багато знає про діяльність Тетяни Герасимівни, її професійну майстерність. Але сьогодні, за горнятком кави, мені захотілося поговорити не з директором Тетяною Герасимівною, а зі щасливою, мудрою, досвідченою жінкою, у якої життєва енергія б`є ключем.

Успішна людина – це завжди певний спосіб мислення. І мені захотілося у цій задушевній розмовній простоті між рядками прочитати велику душевну силу цієї жінки.

 

Ви випромінюєте задоволення життям і щастя. Що робить вас щасливою?

Абсолютно все! Колись мій старий сусід – єврей Гриша дав мені розумну пораду. Він сказав: «Таню, для того, щоб бути щасливою людиною, потрібно отримувати задоволення від всього, що ти робиш. От помила підлогу – порадій від того, наскільки добре ти її помила». Я завжди спостерігала за тим, як він повільно нарізав тоненькими шматочками овочі для салату, і розуміла, що ця розумна людина знає, про що говорить.

 

Ви були педантичною ученицею в школі?

Не те слово! Мої зошити і в школі, і в інституті, потім – журнал лікаря на роботі можна було на виставку давати. Все було, як під лінійку. Я так звикла: усе треба робити дуже акуратно і якісно.

 

Можна детальніше про лікарську практику? Чому ви вивчились на лікаря, а потім це покинули?

Коли я в дитинстві заявила, що хочу бути актрисою і співачкою, батьки не підтримали цю ідею. Вони хотіли, щоб я стала лікарем. Працюючи на тій роботі, я не могла отримувати від роботи задоволення. Зарплата була мізерна, а я не могла сказати хворій людині, що їй треба платити за ліки. Часто купувала пацієнтам препарати, бо знала, що вони не мають коштів для того, щоб жити. Бувало, тільки день вирішував, що буде далі – життя чи смерть. Для мене це була кара. Я завжди хотіла дарувати людям радість і позитив, а в тій ситуації я була безсила.

 

Що саме було не так?

Зарплата була мізерна, а я не могла сказати хворій людині, що їй треба платити за ліки. Часто купувала пацієнтам препарати, бо знала, що вони не мають коштів для того, щоб жити. Бувало, тільки день вирішував, що буде далі – життя чи смерть. Для мене це була кара. Я завжди хотіла дарувати людям радість і позитив, а в тій ситуації я була безсила.

 

І ви почали творчу кар`єру…

Просто, розумієте, я багато років робила те, що хотіли від мене інші люди, а не те, чого хотіла я. Коли я познайомилися зі своїм другим чоловіком, то він сказав мені: «Співай, танцюй, малюй, роби що хочеш. Я буду любити тебе такою, яка ти є!». Це дуже сильні слова для жінки. Чоловік дав мені крила.

 

Терсенова - Заводовська Тетяна ГерасимівнаДо речі, про любов.  Який ваш шлюб?

Ми прожили 23 роки разом, душа в душу. Що тут ще говорити? Це моя половинка. Мій чоловік розумний, освічений, інтелектуал. Друг, чоловік і любовник. Все включено (сміється). Я не втручаюся в його бізнес, а тільки допомагаю, коли він радиться. І знаю, що дружина, яка не підштовхує чоловіка вперед, тягне його назад.

 

Чи є у вас чітко окреслені принципи добра і зла?

Головний критерій – не зробити зла, не обманути. Для мене зло і неправда – дві найгірші речі. Оцінити поняття «добро» не можу, критеріїв добра нема. Допомагати людям – це моя звичка.

 

Чого вам в житті не вистачає?

Батьків. Кажуть, що час лікує. Неправда. З часом ми все більше розуміємо, скільки втратили. Мій батько був строгим, ставив мені великі вимоги. Сьогодні я вдячна своїм батькам, що вони мене виховували не серцем, а розумом.

 

Про що ви мрієте?

Я б хотіла внучці допомогти. У неї дуже гарний голос, вона артистка. Маю мрію побачити її не лише на міській сцені. Я думаю, що в нашої Тані велике майбутнє.

 

Ви вважаєте себе патріоткою?

Безумовно. Багато моїх друзів виїхали за кордон. Я вважаю, що треба залишатися тут і робити добре свою справу. Мені багато закидають, що я говорю російською. Так мені легше. Але… Я поставила собі за ціль вивчити українську мову, говорити без акценту.  Кажуть, це мені вдалося. Спеціально для цього я читала складну для сприйняття літературу: твори Гната Хоткевича, Павла Загребельного тощо. Бо вважаю, що людина, яка живе в Україні, зобов`язана знати українську мову. Якщо люди виїхали, скажімо, в Англію і не знають англійської мови, їхня доля – мити там вбиральні. А в Україні люди, які не володіють мовою, обіймають високі посади. Це дивно.

 

Чи заважає синдром малого міста вашій діяльності?

Якщо зациклюватися на тому, що наше місто мале, то краще нічого не починати. Ми починали діяльність зі школи краси. Сьогодні наших дівчат запрошують такі модні доми, як Shanel, Dior та інші. У малому місті сконцентрована велика енергія. Раніше я одягалася від відомих світових брендів, сьогодні на мені вбрання від франківських дизайнерів. Тому що цей одяг гарний, а я трохи на цьому розуміюся.

 

Терсенова - Заводовська Тетяна ГерасимівнаІ насамкінець: де межа між вашими хобі і професією? У чому рецепт вашого професійного успіху?

Я скажу так: щаслива та людина, яка змогла перетворити своє хобі на професію. У мене воно саме так. Примус ніколи не дає доброго результату. Люблю повторювати: результат – найкращий доказ твоєї правоти. Я отримую велике задоволення від того, що роблю. Якщо людина любить свою справу, то процвітає. Це рецепт мого щастя.

Неля Романовська

Коментарі
Андрей

Chanel.....

18.03.2014

Ім'я  
E-Mail
Текст