Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Цей «завидний жених» Влад Яма

Дата публікації: 30.11.-0001   Кількість переглядів: 19616

Він приїхав до Івано-Франківська для того, щоб дати своїм учням майстер-клас із танців. Адже саме в цьому місті збулась його мрія – відкрити танцювальну школу.  Ми запитали видатного танцюриста про танці, а потім, звичайно, чи «завидний жених» Влад Яма закоханий і чи планує найближчим часом одружитися?

Пане Владе, ви відкрили свою першу танцювальну школу у нашому місті. Чия це була ідея, і чому саме Івано-Франківськ?

Все почалось з Галицького балу…. Там я на власні вуха чув, що є люди, які бажають навчатися в танцювальній школі. А ідея ця належить Ані Крисюк – співорганізатору балу. Зізнаюся чесно, я спочатку не надав великого значення цій пропозиції, бо таких пропозицій отримував вже досить багато, але жодного разу вони не виправдалися. Та коли ми поспілкувалися предметніше і почалась робота в пошуках залу, то я зрозумів, що все це реально, що може здійснитися моя мрія – створити танцювальну школу. Про це я мріяв багато років.

Ви приїхали, щоб дати учасникам груп танцювальної школи майстер-клас. А як часто ви будете навідуватися в Івано-Франківськ?

Поки що раз на місяць. Це той мінімум, який дає мені можливість поспілкуватися з учнями, провести заняття абсолютно у всіх групах.

І які ваші враження від перших занять?

Учні показали себе кращими, ніж я міг сподіватися. Усе рухається так, як повинно рухатись. Кожен викладач переживає за свої уроки, за учнів. Але бачити, як горять їхні очі, – це найголовніше. Повторюся, що здійснюється моя мрія.

Ви свою славу чесно заробили. А що  для вас  слава?

Я не знаю, що таке слава. Знаю лише, що коли тебе впізнають – це дуже приємно.
Коли люди з повагою звертаються до мене, то чого б не дати автограф, не сфотографуватися з ними?

Чи є у вашій долі людина, якій ви завдячуєте своєю кар`єрою?

Таких людей, звичайно, декілька. А якщо ми говоримо про мій останній ривок, то не можу не згадати про Наталку Могилевську. Я багатьом речам в неї навчився і продовжую вчитися, хоч спілкуюся з нею не дуже часто. Спостерігаючи за всім, що вона робить, я бачу, що це і професійно і водночас талановито. Небагато в нашій країні артистів такого запалу. У моєму житті  ще декілька таких людей. Були люди, завдяки яким я пішов на танці, поїхав до Києва, опинився в балеті «Frееdom», потрапив на  «Танці з зірками», а згодом зв`язався з каналом СТБ. А тепер з`явилася моя перша танцювальна школа. І в кожній з цих подій була якась людина, який я вдячний. Не буду називати їх, бо когось не згадати - це буде неправильно.

Мабуть, читачів весільного журналу цікавитиме романтична частина характеру Влада Ями. Ви закохані?

Так,  закоханий, мою дівчину звуть Лілія. Ми разом вже десь півтора року.

Якими рисами повинна була володіти дівчина, щоб сподобатися вам?

У мене немає ідеалу і конкретних рис характеру, якими повинна володіти дівчина. Дівчата в моїй долі були різними і за характером, і зовні. Але, думаю, насамперед людина повинна бути відвертою і мати очі, щоб можна було дивитися в них «зранку до ночі».

Кому з видатних жінок ви симпатизуєте?

Рік тому я був у захваті від Камерон Діас. Зараз вже трохи звик (сміється) до неї. Дуже симпатизую Софі Марсо. Хоча обидві ці жінки старші за мене, вони по-жіночому привабливі і викликають великий інтерес як особистості.  Хочеться до них підійти, роздивитися і поспілкуватися.

Розкажіть про своє перше кохання.

Вперше я закохався у 13 років - як буває зазвичай, у свою партнерку по танцях. Ми танцювали два тижні, і я вперше провів її додому. Саме тоді і зрозумів, що таке дорослий поцілунок. Через три дні поїхав до Києва. За короткий час повернувся і дізнався, що моя дівчина цілувалася з іншим хлопцем. Це був один з найкращих моїх друзів. А потім вона зрадила і мого друга, і ми з ним помирилися, перемогла дружба. Такий гіркий досвід мого першого кохання.

На екрані телевізора ви здаєтесь чоловіком з досить врівноваженим характером. А як щодо любові з першого погляду?

Бувало. Навіть зараз трапляється, але намагаюсь тримати себе в руках, щоб не занесло вітром не в той бік.

Що вам дає ваша любов?

Знаєте, любов у моєму житті приносить мені не тільки насолоду, а й нервування. Різні бувають моменти. Не буває такого, щоб кожного дня – все добре. Можливо, я забагато вимагаю від своєї дівчини. Але між нами взаєморозуміння буває не завжди. Це найбільше виснажує і забирає сили.

Яким ви бачите своє весілля?

Красивим (сміється). Думаю, що в моєму віці абсолютно нормально замислюватися над такими речами. Раніше, як тільки я чув слово «весілля», то казав собі, що це поки що не про мене. Нині я вже не такий категоричний, але,  думаю,  найближчим часом цього не станеться.

Ваші побажання івано-франківським щасливим парам.

На весіллях звично чути: «Любіть, цінуйте одне одного». Це вже проїлося. Як каже мій батько, людина щаслива - коли її розуміють. Я бажаю взаєморозуміння. І щоб стосунки завжди були свіжим і непередбачуваними в хорошому смислі цього слова.

Неля Романовська

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст