Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Чорно-червона любов

Дата публікації: 01.07.2009   Кількість переглядів: 62913


Варто почути вислови про палку любов, як мимоволі згадуються літературні, кінематографічні образи такі, як іспанка Кармен або циганка Аза. В уяві виринає образ молодого чорноокого цигана - мачо, який неодмінно є таким собі принцом, але на чорному коні. Якби я була художником, то, будьте певні намалювала б якийсь «циганський триптих», де ці три картини були б виконані лише в червоному і чорному кольорах. Такий стереотип  контрастної циганської любові, як червоний і чорний колір, малюють в нашій уяві кіно і література. А що вже казати про циганські очі, оспівані в багатьох піснях! Чому циганське почуття любові має такий безкомпромісний вигляд? Чому за зраду або кохання з особою не циганського походження – кара? Який зв`язок між циганськими весільними традиціями і збереженням  етносу цього народу?

Цигани – вихідці з Індії, але обряди весільного циклу у різних етнічних групах мають свої особливості. Чимало традицій різні групи цього кочівного народу запозичили у тих  культурах, серед яких вони розвивались. Але спочатку весільні традиціі циган розвивалися  так: вони могли засватати своїх дітей, коли ті були ще грудними. Батьки домовлялися про те, коли буде весілля, і дуже строго оберігали цю домовленість. Іноді цигани сватали дівчинку віком 9-10 років і, за згодою її батьків, родичі нареченого утримували майбутню невістку у своєму шатрі, поки тій не виповниться 13-15 років, а потім влаштовували весілля. Існував також звичай обміну доньками-нареченими. Це було вигідно, у першу чергу у фінансовому плані, оскільки дві родини обмінювались і викупом наречених.
У всіх групах циган була поширена і така форма вступу у шлюб, як викрадення нареченої. Це було викликано, знову ж таки, економічними причинами, коли не було коштів на весілля або для викупу дівчини. Цим методом користувалися і тоді, коли батьки не дозволяли молодим заручитися. Але самі цигани були не в захваті від такої форми шлюбування, оскільки якщо пару доганяли, то розв`язка могла бути дуже трагічною.
Місцями знайомств для молодих людей, перш за все, були ярмарки, на які з`їжджались різні циганські табори. Закохані не мали права виявляти кохання одне до одного і залишатися наодинці. Такі зустрічі каралися і осоромлювали сім`ю дівчини. Шлюби влаштовувалися за згодою старійшин.

Циган повинен був створити сім`ю лише з циганкою і навпаки. Ці неписані закони суворо оберігалися для того, щоб циганський народ не розчинився в іншому етнічному середовищі. Без своєї Вітчизни, єдиної території і віри шлюбна традиція залишалася своєрідним фундаментом збереження циганської народності.

Ярослава Борис

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст