Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Вірш

Дата публікації: 26.03.2010   Кількість переглядів: 59548

День чутливим був, як акустика,
І тоді, власне, в перший раз
Юний Вірш і юначка Музика
Зупинили собою час.

Недоказане – доспівалося.
Недоспіване – ожило.
Поцілунки великої радості
Вірш клав музиці на чоло.

Він освідчився серенадою,
Навіть небо їй прихилив.
Вона стала його принадою,
З-поміж сотень побачених див.

Зазвучав кожен двір і вулиця,
Зазвучав світанково вальс.
«Те, що Бог з`єднав, - не
розлучиться! -
Було сказано в добрий час».

Тож усміхнена, наче сонечко,
Ніжна й лагідна, мов весна,
В них народиться пісня-донечка,
Синьоока і неземна.

Неля Романовська

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст