Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Таїнство любові

Дата публікації: 27.01.2011   Кількість переглядів: 58494

Коли ти юна – пташкою полинеш,
В коханого присядеш на долоні.
Коли ти юна – сонце мандарином
Торкається до щік і гладить  скроні.

А далі ти ступаєш в заповітні
Глибокі, дуже віддані стосунки.
Там грають п`єси тематично різні
І як в театр, приходять за лаштунки,
Щоб дати квіти. Або їх забрати…
А ти – повинна бути дуже мудра.
Тримати роль, вдягнути свої шати,
Сховати сумнів свій під шаром пудри.
І йти на сцену, наче королева, ?
Таку король завжди буде любити…
І королев відвідують дилеми,
Які в душі лишають реквізити!

Є дуже вічне таїнство любові.
Є дуже вічне таїнство печалі,
Коли сумує музика у слові,
Коли кохання впало на скрижалі
І стало просто писаним законом,
Який уже нічого не порушить…
Ти просто будеш мамою у домі
І жінкою, що поглядом зворушить.
Жіноче щастя – це цілком достатньо,
Це визнання, покликання і доля.
Це рай в душі, це найдорожчі шати,
А може, просто таїнство любові.

Неля Романовська

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст