Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Одягнена в самоцвіти

Дата публікації: 01.11.2011   Кількість переглядів: 102471

Стародавній індійський епос розповідає про те, що одного разу цар Пандав, граючи в кості з ворожим кланом Кауравів, програв і свою казну, і військо, і маму, і братів, і навіть свою дружину Драупаді. Переможець звелів привести в зал прекрасну Драупаді. Але вона відмовилась прийти, сказавши, що не одягнена. Тоді слуга притягнув її за волосся, як звичайну рабиню. І тоді всі побачили заплакану Драупаді, з усіх сил вона тримала сукню, яка спадала з неї. Вороги почали сміятися. Один з Кауравів вирішив зірвати з цариці одяг, щоб навіки осоромити її ім`я. Як не намагалися вороги роздягнути індійську красуню, Драупаді залишалась одягненою. Тоді вороги схопили один кінець тонкого матеріалу, в який вона була скромно задрапірована. Вони продовжували тягнути, розплутувати, та не змогли її роздягнути. Така перша згадка про стародавній індійський жіночий одяг – сарі.

Успіх сарі

Найпростіший спосіб заінтригувати чоловіка – одягнути елегантне сарі, яке відкриває тільки частину спини. Воно вигідно підкреслює фігуру і водночас приховує недоліки. В сарі жінка залишається тендітною і жіночною. Сарі не залежить від віяння моди. Одягаючи його, індійська жінка створює стиль своїми руками, змінюючи драпіровку, експериментуючи з кольором і тканиною. Успіх сарі – в його простоті, комфорті й елегантності.

Сарі суттєво не змінилося за віки. Різні народності Індії з часом тільки вносили свій вклад, використовуючи різноманітні тканини для виготовлення сарі і різні способи драпіровки. Жителі південної Індії традиційно драпірують дев`ятиярдове сарі (приблизно 8,2 м) у вигляді шароварів. У народів, що проживають на території центральної  Індії, сарі схоже на довгу європейську сукню. Деякі племена носять сарі без блузок.  Довжина класичного сарі (5,5 м) дозволяє зробити складки на нижній частині  одягу і обгорнути ним тіло через плече. Це має дуже елегантний вигляд.

Естетика і практичність

Сарі – гордість кожної індійської жінки. Воно може бути виконане з блискучого шовку або тоненького котону, у пастельних тонах або прикрашене яскравими квітами. Його вишивають золотими нитками, прикрашають окантовкою. Сарі бувають романтичними, розкішними, скромними, яскравими, вишуканими.

Сарі – надзвичайно гнучкий одяг. Воно складається з прямокутного клаптика матерії, зазвичай довжиною вісім метрів, яким обгортають тіло. Модельєри старовини, створивши цей універсальний одяг, не думали, що цей винахід стане явищем в історії світової моди. Сучасні дизайнери відзначають в сарі, попри естетичні якості, ще й практичність: його легко прати і прасувати, воно не сковує рухи при ходьбі, зручне. Спостерігаючи з жіночої цікавості за безкінечними змінами тенденцій європейської моди, жительки Індії і сьогодні залишаються вірні своєму національному одягу.

Виготовлення шедевру

Ткацтво здавна було сімейним ремеслом, професійні секрети передавали з покоління в покоління. Це важка праця, тому здебільшого ткацтвом займаються чоловіки. Найдорожче вбрання створюють юнаки з чутливими пальцями, прядуть в певний час доби, щоб очі могли бачити природний колір нитки. Нитки прядуть з коконів шовкопряду. Потім їх виварюють, забарвлюють і намотують на котушки. Забарвлюють спеціальними фарбами, секрет виготовлення яких кожна сім`я ткачів тримає в таємниці. Фарби славляться своєю стійкістю, вони не линяють і не вигорають на сонці.

Унікальність індійських тканин

Індійські тканини унікальні. Вони мають прекрасні властивості і дають безмежні можливості для моделювання. Їх цінять за надзвичайну барвистість і багату оздобу різноманітними орнаментами. Деякі тканини виблискують такими кольорами, ніби це не тканина, а самоцвіти. В давні часи в Індії за одягом можна було визначити належність до роду і касти. Для простих людей існували ситцеві тканини, а для членів королівських сімей ткали золоту і срібну парчу. Індійська парча – це шовкова основа з вплетеними в неї золотими і срібними нитками. Ці нитки створюють на тканині ніжні квітчасті візерунки. Але не тільки з вигляду матерії чи кольору визначали касту. В Індії навіть драпіровка сарі щось означала, існували спеціальні правила. Сьогодні, звичайно, одяг не говорить про кастову належність, але способи драпіровок збереглися.

В Індії і сьогодні тканину прядуть вручну. Але в європейські країни потрапляють матеріали, виготовлені промисловим способом. Та при цьому вони не втрачають своєї унікальності.

Варто зазначити, що в останніх колекціях світових дизайнерів присутні моделі сарі. Це вечірні сукні яскравого забарвлення, розшиті золотом і сріблом, прикрашені коштовним камінням. В такому одязі жінка має елегантний і привабливий  вигляд.  

Неля Романовська

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст