Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Дуже щаслива пара: Олександр і Світлана Ретізники

Дата публікації: 02.12.2010   Кількість переглядів: 90446

До кімнати нашої редакції зайшла красива молода дівчина і сказала надзвичайно зворушливі для нас слова: «Я читаю весільний журнал «Щаслива пара» з першого номера. В журналі я знайшла інформацію і замовила весільну сукню у салоні «Ренесанс», тамаду, оформлення залу, відео послуги і все необхідне. Я мрію, щоб наше весільне фото потрапило на сторінки журналу».

Олександр і Світлана РетізникиЗнаєте, від такого визнання уся команда, яка працює над журналом, дуже розчулилась. Коли ми побачили цю пару і як світяться від щастя їхні очі, то сказали: це – щаслива пара, це наш «формат»!  Адже ми пишемо про пари, які проходять тест на щастя (жарт). Події розвивалися для нас, як і почались, досить незвично: нас запросили на закарпатське весілля. Як можна було відмовитись? Байдуже, що треба їхати аж у Рахів! Ми там були і тепер маємо про що писати.

Олександр і Світлана Ретізники – яскрава, неординарна і красива пара. Ми спостерігали, як милувалися люди цією парою: коли вони говорили одне одному «так», цілувалися під заклики «гірко!» і танцювали перший танець. Ми бачили, що душевне тепло молодята перейняли від своїх батьків (з обох сторін), адже свати вирішували усі питання, як старі друзі. А тепер про любов…

Саша і Світлана зустрілися три роки тому на весіллі. Киянка Світлана приїхала, щоб піти в куми до своєї сестри (за закарпатським звичаєм, кума – то найстарша дружка, відповідно і кум – старший дружба).

Олександр і Світлана РетізникиСаша: «Вона відразу зачепила мою душу. Світлана схвилювала мою свідомість. До цього часу таке не вдалося жодній дівчині».

Світлана: «Я полюбила Сашу за мужність. Я за ним, як за кам`яною стіною. У ньому є і ніжність, чутливість, і сила справжнього чоловіка – сміливість, відповідальність, твердий характер».

Пара Олександра і Світлани зазнала чимало розлук. Адже дівчина вчилася у київському ВУЗі, а хлопець працював за кордоном. Здавалось би, важко втримати почуття, коли вони завжди здають екзамени на міцність. Але не для Саші і Світлани. Ми запитали, чи не важко було дівчині зі столиці адаптуватися до іншої місцевості.

Світлана: «Спочатку все здавалося дивним і новим: природа, манера людей розмовляти. Але мене дуже тепло прийняли в сім`ю. Я відразу відчула, що мама Саші  позитивно оцінила його вибір (сміється) і полюбила мене. Це було цілком взаємно. Мені така підтримка була дуже потрібна, адже мої батьки – далеко. Я знаю, що для Сашиних батьків я, як рідна дитина».

Вони зустрічалися кілька років, але ця пара створює враження щойно закоханої. Це помітили всі. Адже ми бачили їх не тільки на весіллі, а й в процесі підготовки до весільного дня.

Саша: «Якось ми зі Світланою роздумували над тим, де нам би краще було жити: чи в Києві, чи в Рахові, чи закордоном. Вона сказала, що завжди буде там, де я. Будь-яке моє рішення вона прийме, бо їй комфортно бути зі мною. Я відчув, що біля мене стоїть не просто гарна дівчина, а мати моїх майбутніх дітей: я їй потрібен, а вона потрібна мені. Тож запропонував руку і серце, щоб взяти шлюб і узаконити наші стосунки. Як на мене, то одружуватися потрібно і по великій любові, і аналізуючи. Я прислухався і до серця, і до розуму».

Весілля

Яке чудове весілля на фоні закарпатських гір! Яке чудове кохання на лоні чарівної природи! Скільки оплесків і зачарованих поглядів отримала ця пара! Весілля було великим – на 230 осіб. Було веселим – тамадував Ігор Якобчук, а брати Давидові дивували всіх чарівною музикою скрипки і гітари. На церемонії розпису, яку організувала  агенція «Життя прекрасне», наречені офіційно підтвердили свої «так». Привітати молодят прийшли і сільський голові села Рахів, і місцевий священик. Магазин подарунків «Комод» спрезентував нареченим чудовий подарунок – розкішну і вишукану, виготовлену Олександр і Світлана Ретізникиз дорогих матеріалів рамку для весільної фотографії.

Наречені і гості святкували два дні. Перший день – молодята були в класичному вбранні, а на другий – віддали шану традиціям і одягнули народний одяг. Ми пережили багато щасливих емоцій, навіть не підозрюючи до того, що можна за когось так сильно радіти, а тим більше за людей, яких ми бачили всього один раз. Там, на весіллі ми збагнули, що вже давно живемо долями наших молодят – щасливих пар. Тож нехай доля Саші і Світлани буде чистою, світлою, щасливою а також подарує їм багато прекрасних діточок!

admin

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст