Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Високосний рiк – рiк наречених?

Дата публікації: 12.06.2012   Кількість переглядів: 21155

весілля у високосний рікПравда i вигадка

Високосний рік – це рік в юліанському і григоріанському календарях, тривалість якого дорівнює 366 дням, тобто на день більше від тривалості звичайного року. У юліанському календарі високосним є кожен четвертий рік, у григоріанському календарі з цього правила є винятки.

Як виник високосний рiк?

В 46 році до н. е. римський імператор Гай Юлій Цезар запровадив календар, який розробили олександрійські астрономи на чолі із Созігеном. Він базувався на тому, що астрономічний рік дорівнює приблизно 365,25 доби (365 діб і 6 годин). Цей календар так і назвали – юліанським. Для того, щоб компенсувати ці шість годин, було введено високосний рік. Три роки тривали по 365 діб, а кожен рік, кратний чотирьом, тривав довше на одну додаткову добу в лютому.

У римському календарі дні рахувалися відносно наступних календ (перший день місяця), нон (п’ятий або сьомий день) та ідамів (13-й або 15-й день місяця). Так, день 24 лютого позначався як ante diem sextum calendas martii («шостий день перед березневими календами»). Цезар постановив додавати до лютого другий шостий (bis sextus) день перед березневими календами, тобто другий день 24 лютого. Лютий був обраний як останній місяць римського року. Першим високосним роком став 45 до н. е.

Iсторiя розвитку

Цезар був убитий через два роки після введення нового календаря. Другий високосний рік розпочався вже після його смерті. Можливо, цим пояснюється той факт, що жерці, які відповідали за функціонування календаря, не зрозуміли принцип введення додаткового дня кожен четвертий рік і замість цього почали вводити додатковий день у лютому кожні три роки (вважається, що вони відраховували четвертий від року, що передує високосному). Протягом 36 років після Цезаря високосним був кожен третій рік, і лише потім імператор Август відновив правильний порядок проходження високосних років (а також скасував кілька наступних високосних років, щоб прибрати накопичений додатковий зсув). Шляхом порівняння римських і єгипетських датувань в папірусі, знайденому в 1999 році, було встановлено, що високосними роками в Римі були 44, 41, 38, 35, 32, 29, 26, 23, 20, 17, 14, 11, 8 роки до н. е., 4, 8, 12 і в подальшому кожен четвертий рік. Ще за старих часів вважалося, що високосний рік – це рік наречених.

весілля у високосний рікЩе за старих часiв вважалося, що високосний рiк – це рiк наречених

У такий рік дівчина могла сама собі вибирати нареченого. Більше того, вона могла піти сама посвататися, і хлопець повинен був прийняти її пропозицію. Про те, що такі наречені отримували відмову, історія не повідомляє.

У високосний рік дозволялося також грати весілля без участі сватів.

А ще у високосному році дівчина могла відмовити будь-яким сватам.

Тож, напевно, чоловіки, яким дали відкоша, і вигадали цю дурну прикмету – не одружуватися в високосний.

Олеся Шелест

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст