Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Тонка справа. Історія мережива

Дата публікації: 05.01.2013   Кількість переглядів: 79384

мереживоЩо відрізняє мереживо від десятків інших матеріалів? У чому його унікальність і привабливість? Чому воно стало образним порівнянням у мові письменників і мислителів? Наприклад, Василь Симоненко писав: «Світ який — мереживо казкове!.. Світ який — ні краю ні кінця! Зорі й трави, мрево світанкове, Магія коханого лиця». Звідки взялося мереживо?

Історія виникнення

мереживоБатьківщиною мережива називають Бельгію. Найгарніші мережива робили в старовинному місті Брюгге, розташованому на заході країни. Справжнє мереживо ручного плетіння завжди було модним, а виготовляли його, звісна річ, бідняки. У цей важкий для країни час убогості й поневірянь єпископ Брюгге Van Susteran вирішив, що мереживоплетіння може приносити якийсь дохід бідним сім'ям. Місію навчання бідняків цьому тонкому мистецтву поклали на Зібрання Апостольських Сестер. Безробіття й убогість примушували жінок і дітей займатися дуже складним, кропітким і трудомістким ремеслом, а продавали мереживо за копійки. Проте з часом, коли було налагоджено машинне виробництво, стало легше – машина плете мереживо в тисячу разів швидше за навіть наймайстернішу і наймоторнішу мереживницю.

Неможливо визначити точну дату народження цього дива. У біблійній книзі "Вихід" згадується "завіса з блакитної, пурпурової і червленої шерсті і крученого віссону візерунчастої роботи", а ще "одяг Аарона із золотої, блакитної, пурпурової і червленої шерсті і крученого віссону".

Італійські художники XVI століття створили близько 22 книг з візерунками для мереживних виробів.

Гіпюр

Фландрія не менш, ніж Італія, знаменита своїми мереживами. Тут виготовляли плетений гіпюр з орнаментами.

Назва знаменитого тонкого фламандського брюссельського гіпюру "гіпюр англетер" пояснюється політико-економічними причинами. В Англії аж до 1735 року були чинними заборона і обмеження на носіння мережив іноземного виробництва. У 1662 році англійський парламент заборонив ввезення фламандського мережива і заохотив випуск вітчизняного. Проте попит був такий великий, що фламандське мереживо привозилося таємно і продавалося під виглядом англійського з новою назвою.

У Шотландії мереживна майстерність досягла розквіту за царювання Марії Стюарт, яка і сама була знатною майстринею, мистецьки придумуючи візерунки з кольорів, звірів і птахів.

В Іспанії на мережива витрачалося так багато грошей, що король Філіп III видав у 1623 році закон, що забороняв носити мережива.

Інші європейські країни теж намагалися не відставати від моди. Людовик XIII в 1613 році видав закон, який повинен був покласти край руйнівній залежності французів, що витрачали на придбання мережив цілі маєтки.

До XVII століття мереживом прикрашали костюми маршалів і офіцерів, кавалерів і придворних пані. Мереживо йшло на виготовлення краваток, комірів, манжетів, шарфів, закотів чобіт і рукавичок, мереживом прикрашали карети, ліжка, трони, меблі.

Слово "мереживо" на Русі вперше згадане в літописі XIII століття. Князь Данило Галицький при зустрічі з угорським королем (1252 р.) мав на собі "кожух оловира грецкаго і круживи золотими плоскими ошит" (Іпатіївський літопис).

Оплески королеві Вікторії, яка демонструє прихильність мереживу на знаменитому портреті 1897 року.

Врешті-решт, мережива не буває надто багато.

Кетрін МіддлтонМереживо і королівські весілля нерозлучні, чи не так? Які найбільш відомі мереживні рукави у світі? Сукня нареченої принца, герцогині Кетрін Мідлтон породила мільйони наслідувань по всьому світу. Кожній дівчині хочеться бути принцесою хоча б на власному весіллі!

Мереживо – один з основних мотивів сучасних колекцій весільних суконь. Це, зрозуміло, уже не те мереживо, яким воно було кілька століть тому, але, все ж, воно дуже гарне. Мереживо не виходить з моди століттями. Чому? Можливо, секрет популярності мережива в його уявній недосконалості – адже мереживо наполовину складається з дірочок!

Олеся Шелест

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст