Українська Русский
Привіт, Гість! | Реєстрація
Назад Назад

Маленька копія дорослої людини…

Дата публікації: 01.09.2009   Кількість переглядів: 32165

Щастя закохатися і бути коханою. Щастя стати на весільний рушник з тим, з ким хочеш прожити усе життя. Щастя подарувати дитину тому, кого так любиш. Або просто… щастя стати матір`ю.

Я стою над колискою і гладжу твої маленькі кучерики. Ти довго тер кулачками оченятка, дивився бунтівливим поглядом, мовляв, «не засну, не колиши», і врешті-решт таки заснув. А я милуюся тобою і розумію, що моє щастя таке безмежне, що не треба іншого. Мені досі не віриться, що я, така земна і буденна, стала причетною до звершення чуда. Ти – найбільше Господнє чудо, яке я коли-небудь бачила під сонцем. Ти – найбільший подарунок, дарований небом.

Мій маленький, з твоєю появою на світ я зрозуміла глибоке значення слова «мама». Сама собі дивуюсь: у мій світ сходження до вершин, пізнання наукових істин увірвалось це крихітне немовлятко як абсолютне задоволення і щастя, як перемога над амбіціями, як виконання важливої місії.

Ти такий рішучий і… беззахисний. Я з тобою. Я з ласкою і ніжністю буду виконувати своє покликання – піклуватися про тебе. Я буду молитися про твою долю.

Спи, мій маленький. Якби ти знав, скільки разів за день моє серце заливалося щастям від твоїх двозубих усмішок і кумедного вимовляння перших слів. Маленька копія дорослої людини… Ти був потрібен на цій землі, ти важливий для мене. Я дуже тебе люблю. Тебе не могло не бути.

Олеся Шелест

Коментарі
Ім'я  
E-Mail
Текст